УКРАЇНА +

Україна+. Виховуємо європейців: як змінюються українські школи

Україна+. Виховуємо європейців: як змінюються українські школи

Освітня реформа передбачає суттєві зміни в підході до виховання дітей. В Херсоні за новими експериментальними програмами почали навчання першачки двох шкіл. За їхніми успіхами сьогодні стежать науковці, адже з наступного року реформа охопить всі навчальні заклади...
  • тематика відео: здоров'я
images/razdel/175_o_glavnom.png

Україна+. Ток-шоу "Люди кажуть. Освітня реформа"

Про нові цікаві проекти, які реалізуються у загальноосвітніх школах Херсона, про ключові зміни в системі освіти, що дає освітня реформа учням і вчителям, - дивіться в ток-шоу "Люди кажуть. Освітня реформа" проекту "Україна+"
  • тематика відео: медицина
images/razdel/175_o_glavnom.png

Бути вчителем


Я часто чую від знайомих учителів або батьків, що «діти зараз уже не ті», вчитися не хочуть, перестали читати, до того ж зацікавити їх чимось неможливо. Коли я піднімалася сходами гімназії ім. В. Симоненка у Львові, я знала, що братиму інтерв'ю в одного з найкращих учителів-методистів міста. І, звичайно, десь підсвідомо очікувала вкотре почути вже добре знайому фразу. Нашвидкуруч, між маневрами галереєю гімназійних коридорів, я здогадувалася, як виглядатиме наша розмова, і навіть уже приготувалася до звичних трактатів із фізики, подумки згадувала закон Ома, уявляла, як заходжу в типовий кабінет, де всі стіни, шафи і стелажі заповнені потріпаними радянськими плакатами.
Та, увійшовши до кабінету фізики, я була приємно вражена – такий світлий, нічим зайвим не захаращений, а біля стіни – мультиборд.
Детальніше читайте матеріал проекту "Україна+": "Бути вчителем"
  • тематика відео: новини України, освіта
images/razdel/175_o_glavnom.png

Профільна освіта


Найкращі, найперші попереду всієї планети, здається саме таке гасло свого часу обрала радянська система освіти. І свого часу вона давала колосальні результати. Але, ця система суттєво відрізнялася від європейських аналогів, як в частині організаційної структури, так і за своєю місією.
Час «Ч» для України мав би настати 1 вересня 2018 року. Від так перше, що зроблять, скоротять кількість предметів. Сьогодні на вивчення 22 обов'язкових предметів старшокласник витрачає близько 30 год на тиждень при максимально допустимому навантаженні у 33 год на тиждень. Відповідно до запропонованих нових навчальних планів на обов'язкові дисципліни у 10-му класі відведено 20,5 год, а в 11-му – 18,5 год на тиждень.
Детальніше читайте матеріал проекту "Україна+": "Профільна освіта"
  • тематика відео: новини України, освіта
images/razdel/175_o_glavnom.png

Чим вчитися?


Труханів. Село під хмарами. Мереживо стежок петляє між вересовими острівцями від хати до хати і веде до серця прикарпатського села, де сховалася стара школа. Туди 85 років тому ходила Дарія Турків, а зараз ходять її внуки. Ця школа нічим не особлива, особлива історія пані Дарці.
Вона народилася в сім'ї звичайного селянина, який любив читати і цієї любові навчив усіх своїх чотирьох доньок. Та потягу до науки тоді було замало. Аби віддати Дарину (середульшу доньку) до школи, батькові довелося продати дві курки. За уторговані гроші він купив олівця й зошит, старша сестра віддала черевики із протертою підошвою, а мама вирвала букет майорів у саду. Таке було перше вересня Дарини Турків.
Детальніше читайте матеріал проекту "Україна+": "Чим вчитися?"
  • тематика відео: новини України, освіта
Реформа сільської освіти

Реформа сільської освіти

Чому низька успішність у сільських школах? Як підвищити якість навчання дітей в селах? Що таке опорна школа? Як реформується сільська освіта на Львівщині - дивіться у сюжеті.
  • тематика відео: освіта
Перший клас за новою освітньою реформою

Перший клас за новою освітньою реформою

З батьківщини Санта Клауса, Фінляндії, беруть приклад у Львівській школі "Світанок". Вивчивши фінський досвід, вчителі впроваджують концепцію нової української школи, яка спрямована на адаптацію дітей перших два роки сприймати навчання в ігровій формі.
  • тематика відео: освіта
images/razdel/175_o_glavnom.png

Миграция разных поколений. Как с годами изменились причины, по которым молдаване покидают страну.


По данным исследования, проведенного Magenta Consulting, каждый день из Республики Молдова навсегда уезжает 106 человек. Согласно Барометру общественного мнения, 57% оставшихся жителей Молдовы хотели бы покинуть страну при первой же возможности. Официальные данные Министерства иностранных дел гласят, что свыше 800.000 молдаван уже проживают за границей. Большинство из них главной причиной своего состоявшегося или предполагаемого отъезда называют бедность, и этот мотив остается неизменным на протяжении многих лет.
Данные статистики подтверждаются историями жизни, которые поведали нам две женщины — Зина Дрэгуцан и Ирина Федько. Они родились в разное время и в разных уголках Молдовы, уехали из страны в разные периоды и проживают в разных странах.
Детальніше читайте матеріал проекту "Україна+": "Миграция разных поколений. Как с годами изменились причины, по которым молдаване покидают страну."
  • тематика відео: новини України
images/razdel/175_o_glavnom.png

Ворничень: плюсы и минусы миграции.


Село Ворничень — лишь один из населенных пунктов Республики Молдова, где наблюдается ежегодный спад численности населения. За время, прошедшее после провозглашения независимости Республики Молдова, плотность населения на всей территории страны кардинально сократилась. Согласно Национальному Бюро статистики, в 1989 году на каждый квадратный километр приходилось 128 жителей. Это число снизилось до 110 человек в 2004 году, и до 98 — в 2014 году.
Улицы села Ворничень говорят выразительней любой статистики. По дороге, ведущей в село, на стареньких велосипедах катят мужчины с натруженными руками, а среди ветхих домов местами возвышаются новые и зачастую роскошные особняки. У Дома культуры несколько женщин продают продукты со своего огородa.
Детальніше читайте матеріал проекту "Україна+": "Ворничень: плюсы и минусы миграции на примере одного молдавского села"
  • тематика відео: новини України

Залишайтесь завжди в курсі подій разом з нами.